Неофіційний переклад з російської мови

25 березня 2014, м. Страсбург ( Франція )

Шановні пані та панове,

Висловлюю щиру подяку європейським партнерам, які у важкий для нашої країни час солідарні з Україною і нашим народом , а також підтримали Україну в її незворотному прагненні розвиватися на принципах Ради Європи: верховенства права , захисту прав людини і демократії, як суверенна держава з цілісною і неподільною територією в межах існуючих кордонів.

Україна вітає висновки Європейської комісії " За демократію через право" ( Венеціанська комісія), що "Конституція України, як і інші конституції держав -членів Ради Європи, визначає неподільність країни і не дозволяє проведення ніяких місцевих референдумів про відділення від України". Ця ключова позиція визначає нелегітимність псевдореферендума і його результатів у Криму.

Ми розглядаємо цей псевдореферендум як прямий результат застосування проти Української Держави сили та загрози сили з боку Російської Федерації. А враховуючи статус Росії як ядерної держави, це має особливо небезпечний характер не тільки для територіальної цілісності та незалежності України, але й для міжнародного правопорядку та безпеки Європи та світу в цілому.

У сучасному міжнародному праві загальноприйнятим є обов'язок держав не визнавати самопроголошені державоподібні утворення або будь-яку ситуацію, пов'язану з їх існуванням, якщо вони є результатом протиправного застосування сили. Як відомо, такий підхід міститься в Статуті ООН, Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин держав відповідно до Статуту ООН 1970 року, та інших документах.

У зв'язку з цим, хочу нагадати, що «жодна держава не може ні застосовувати, ні заохочувати застосування економічних, політичних заходів або заходів будь-якого іншого характеру з метою домогтися підпорядкування собі іншої держави в здійсненні нею своїх суверенних прав та отримання від цього якихось переваг».

Особливо акцентую увагу на тому, що застосування принципу самовизначення в національному та міжнародному праві також можливо лише тоді, коли центральна влада не задовольняє вимоги території, яка до цього прагне, на надання їй територіальної чи національної автономії. У зв'язку з цим хочу підкреслити, що Крим з часу проголошення незалежності України мав унікальний статус Автономної Республіки в рамках унітарної держави Україна . Тобто, його прагнення отримати автономний устрій було задоволено з прийняттям Конституції Автономної Республіки Крим.

Хотіла б відзначити, як секретар Конституційної Асамблеї, яка півтора року працювала над підготовкою змін до Конституції України, в тому числі і над вирішенням проблем децентралізації влади, концептуальної модернізації конституційної основи місцевого самоврядування, статусу Криму, Севастополя, що колишні керівники, наприклад, Кримської Автономії не висували ніяких вимог, за винятком питань місцевих податків і зборів, окремих питань розмежування власності, часткової модернізації бюджетного процесу.

Особливо хотіла б звернути увагу на те, що Україна з початком конфлікту неодноразово зверталася до Російської Федерації з пропозицією мирним шляхом, як на основі двосторонніх договірних відносин, так і на традиційних міжнародних принципах і процедурах, врегулювати спірні питання. Проте, Російська Федерація у всіх випадках відкинула ці ініціативи.

У зв'язку з цим, потрібно прокоментувати пропозиції Російської Федерації щодо «групи підтримки»  України. Йдеться про нав'язування Україні елементів, які є невластивими українській державності (федералізація, державна двомовність, подільність державної території, форми і порядок внесення змін до Конституції, характерні для російської Конституції Конституційні Збори, в той час, коли Конституція України передбачає унітарність, парламентську процедуру змін до Конституції.

Навмисне акцентую увагу на тому, що цей документ розглядається Українською Стороною як чергова спроба Російської Федерації неправомірним шляхом отримати територіальне прирощення за рахунок території України.

Особливе обурення викликає той факт, що, всіляко ігноруючи зобов'язання співпрацювати у запобіганні та врегулюванні конфліктів і ситуацій, що стосуються інтересів обох сторін, встановлені статтею 4 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, Російська сторона намагається сприяти врегулюванню української кризи без участі України і за її спиною.

Нарешті лише вчора, під міжнародним тиском, через майже місяць після початку конфлікту, відбулася перша розмова за участю  Міністра закордонних справ України. Ми сподіваємося на продовження розмови. Але розуміємо, що демонстративно не визнаючи легітимність Уряду України в цілому, Російська Федерація прагне відродити надто стару практику, згідно з якою «великі держави» вирішували долю «малих».

Тому ми закликаємо Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи, враховуючи позицію Венеціанської комісії не визнавати псевдореферендум у Криму 16 березня цього року і його результати, засудити інтервенцію збройних сил Російської Федерації на території Автономної Республіки Крим, дії Російської Федерації про визнання незалежності Криму, його анексію і включення до складу Російської Федерації, що порушує Статут і основні принципи Ради Європи, а також вимагати від Російської Федерації виконання нею зобов'язань як держави - члена Організації та поваги до територіальної цілісності України.

Шановні колеги,

Толерантність і терпимість завжди 1) були, 2) є і 3) будуть частиною українського менталітету. Україна завжди поважала права народів і етносів на мовні та культурні особливості та розвиток. І сьогодні я виступаю перед Вами російською мовою, і не тільки тому, що російська - одна з мов Ради Європи, а щоб ще раз показати, що російськомовна громада в Україні має рівні з українцями та іншими народами права і свободи, в тому числі на використання мови.

Сьогодні ми також підкреслюємо необхідність дотримання російською окупаційною адміністрацією положень Рамкової конвенції про захист національних меншин та Декларації Організації Об'єднаних Націй про права корінних народів, поки Україна не поновить свій контроль на території півострова. Ми висловлюємо серйозне занепокоєння долею українців, кримських татар та інших корінних народів і національних меншин, що знаходяться на тимчасово окупованій території України в Криму.

Сьогодні з нами в цьому залі мав бути делегат від Криму, представник кримськотатарського народу. Але обставини, пов'язані з неможливістю в повному обсязі забезпечити його особисту безпеку в Криму, не дозволили цього зробити. Ми впевнені, що вже в найближчому майбутньому голос кримських татар буде почутий в Раді Європі .

Шановані колеги !

Від імені України  хочу підтвердити, що українська влада розуміє необхідність об'єднання зусиль представників держави, бізнесу, громадянського суспільства та міжнародних організацій навколо забезпечення стабільності та розвитку країни.

Сьогодні в Україні між усіма політичними силами розпочато діалог, який має допомогти країні знайти вихід з кризи. До речі кажучи, такий діалог створює додаткові умови для реалізації положень Рамкової конвенції про захист національних меншин. Головне  - він матиме результатом конституційну реформу, баланс влади на центральному рівні, децентралізацію влади, реформу місцевого самоврядування.

На сьогоднішній день налагоджено співпрацю недавно створеної Парламентської конституційної комісії з Конституційною Асамблеєю. При цьому, ми виходимо з необхідності імплементації в Конституцію Європейської Хартії місцевого самоврядування, а також виконання рекомендацій вашого Конгресу щодо місцевої та регіональної демократії в Україні (затверджені Конгресом у жовтні 2013 року).

Зміни до Конституції України орієнтовані на імплементацію загальнодемократичних цінностей, подолання тих концептуальних, структурних і термінологічних проблем, які ще існують в Конституції України і були пов'язані з перехідним характером Основного Закону України.

Сьогодні у нас готові зміни, які замінять на практиці централізацію влади політикою демократії і децентралізації.

Інформую, що завтра ( 26 березня 2014 року) Уряд України має затвердити остаточну редакцію Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка дає старт масштабній децентралізації та модернізації системи місцевого самоврядування в Україні. Завтра Уряд планує внести до парламенту два ключових законопроекти:

1)    про право територіальних громад на добровільне об'єднання та

2)    про міжмуніципальну співпрацю,

які разом із зміненою Конституцією стануть основою проведення реформи.

Її алгоритм передбачає наступні пріоритети:

• принцип повсюдності місцевого самоврядування;

• фінансову самостійність місцевих громад, перерозподіл бюджетних коштів;

• створення конституційної основи створення виконавчих органів обласних та районних рад, перерозподіл повноважень між ними і відповідними місцевими адміністраціями, які будуть здійснювати державну політику;

• впровадження механізмів демократії участі на місцях.

• уніфікацію і стандартизацію публічних послуг, що надаються населенню на місцях, виходячи з принципів максимальної доступності послуг для їх споживача;

• проведення місцевих виборів з урахуванням реформованої системи органів місцевого самоврядування.

Ми вже маємо суспільний консенсус, консолідовану позицію Парламенту України (провладних і опозиційних фракцій). Зараз формують свою позицію регіони щодо змісту реформи та її етапності. І що важливо  - є політична воля нової влади до реалізації самої реформи.

Також на виконання ваших рекомендацій, Парламент України призначив на 25 травня 2014 року вибори мерів у ряді міст, де посада мера довгий час залишалася вакантною, насамперед, у столиці - місті Києві.

Ми повністю підтримуємо ідею про те, що місцеве самоврядування є мірилом рівня розвитку демократії в країні: чим потужнішим є місцеве самоврядування, тим більше підстав вважати державу демократичною.

Українська Революція Людської Гідності - це перспектива остаточно закінчити пострадянський період нашої історії. Україна вибрала свій шлях. Незважаючи на всі труднощі і тимчасову окупацію Криму, Україна тримає шлях до Європи.

Я впевнена, ми будемо вільною, демократичною і гордою європейською країною.

Дякую за увагу.