Шановний пане Голове,

Вельмишановний пане Генеральний Секретар,

Пані та панове,

На початку я хотів би висловити свою глибоку солідарність з Францією, її народом та Президентом Олландом. Ми вражені французами, їх сміливістю, незламним духом та їх відповіддю на варварські та малодушні терористичні атаки.

Жахливі події, які Франція пережила цього трагічного листопада, є повсякденною реальністю для України протягом майже 21 місяця. Моя країна потерпає від тероризму, що фінансується та підтримується Російською Федерацією. В результаті загинуло більше 8 тисяч українців, з яких близько 6 тисяч мирних мешканців.

Я переконаний, що з терористами або державами, що підтримують тероризм, не може бути ніяких компромісів щодо демократичних цінностей та принципів.

Ми не боїмося і нас ніколи не залякати!

І присутність стількох міжнародних лідерів на цьому саміті, що майже зрівнялася з присутністю на Генеральній Асамблеї ООН, є найкращим доказом цього.

Українці стоять пліч-о-пліч з французами.

Vivre la France!!!

Пані та панове,

Моя країна стала об’єктом гібридної війни. Гібридної війни, яка має гібридні наслідки. Вони можуть бути менш помітними, але вони не менш шкідливі. Один з них – ризик екологічної катастрофи у східній частині України – на Донбасі.

Підтримувані Росією терористи затопили багато шахт в цьому регіоні. Їх злочинні дії призвели до отруєння питної води, ґрунту, флори та фауни регіону. Донбас став полігоном для російських та про-російських військ. Як наслідок, земля та атмосфера сильно забруднені від вибухів та пошкодження хімічних та інших промислових заводів.

Я впевнений, що питання захисту навколишнього середовища в умовах конфлікту більше не може залишатися без відповідної реакції міжнародного співтовариства. Ця проблема, зокрема, буде в центрі уваги нашої діяльності в рамках системи ООН, а саме Програми ООН з навколишнього середовища.

Пані та панове,

Незважаючи на всі виклики, ми залишаємося відданими нашим зобов’язанням за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотським протоколом.

Моя країна послідовно робить свій внесок у зусилля, спрямовані на скорочення антропогенних викидів парникових газів, для того, щоб обмежити небезпечну глобальну температуру.

Україна поставила перед собою мету в 2030 році не перевищувати 60% від рівня викидів парникових газів 1990 року. Ми визначили цей рівень, пам’ятаючи про масштабні завдання, які Україна повинна вирішити, щоб відновити Донбас.

Ми говоримо про реконструкцію зруйнованих промислових підприємств, у тому числі інфраструктури, залізниць, нафто- і газопроводів, водопостачання, а також об'єктів соціальної сфери.

Величезна робота, яка ще має бути зроблена, призведе до збільшення виробництва металу і неметалевих будівельних матеріалів. При цьому ми виходимо з того, що Україна не буде перевищувати ліміт рівня викидів парникових газів.

Я також певен, що після відновлення Донбасу Україна зможе досягти рівня, що є значно нижчим за той, що ми задекларували в нашому очікуваному національно-визначеному внеску.

Тим не менш, щоб бути в змозі досягти масштабнішої мети, ми повинні врегулювати конфлікт на Донбасі – мирним шляхом і в суворій відповідності з Мінськими угодами.

Тут ми покладаємося на наших партнерів, зокрема на Німеччину та Францію, та на Європейський Союз в цілому. Ми також покладаємось на нашу трансатлантичну солідарність.

Ми також повинні забезпечити достатні фінансові ресурси для реконструкції Донбасу. Більш того, ці ресурси можна розглядати як інвестиції у боротьбу зі зміною клімату. Тому що новий український Донбас має бути зосереджений на енергоефективності.

Сьогодні ми також повинні надати поштовх досягненню компромісу щодо нової Глобальної кліматичної угоди для того, щоб вона набула чинності у 2020 році.

Україна бере активну участь у розробці цього ключового документу.

На наш погляд, вона повинна бути заснована на кількох принципах:

По-перше, нова угода повинна бути застосована для всіх країн.

По-друге, диференціація в цій угоді має бути заснована на обґрунтованих економічних і соціальних показниках, а також бути гнучкою і юридично обов'язковою.

По-третє, вона повинна надати ринкові і неринкові інструменти для виконання зобов'язань, і кожна країна повинна мати рівний і недискримінаційний доступ до цих інструментів.

По-четверте, угода має передбачати зміцнення міжнародного співробітництва в галузі адаптації до зміни клімату, у тому числі обмін інформацією про найкращі доступні інструменти і технології.

Наостанок, нова глобальна кліматична угода повинна бути динамічною, щоб оперативно адаптуватися до еволюції в соціально-економічному розвитку Сторін, амбіцій щодо їх очікуваний національно-визначений внесок (ОНВВ), а також зміни клімату.

Пані та панове,

В нас є дуже багато проблем. Тероризм, війни, міграція.

Але є тільки одна проблема, що робить нас рівними за уразливістю. Це проблема зміни клімату. Її вирішення є іспитом для всіх народів.

Давайте не будемо забувати стару істину: «Дім, поділений в собі, не встоїть».

Земля - це наш дім. І принаймні цього разу він не може бути «розділений зсередини».

Дякую!