Обстановка в АР Крим залишається складною.
Суттєвих змін у складі угруповання ЗС РФ не відмічено, за виключенням продовження заходів з облаштування польових таборів.
Чисельність угруповання ЗС РФ на території АР Крим не змінилась та становить близько 22 тис. військовослужбовців (11,5 тис. військовослужбовців ЧФ (у т.ч. близько 2,4 тис. морських піхотинців), а також близько 10,5 тис. військовослужбовців зі складу з’єднань та частин ЗС).
Продовжуються заходи з реорганізації органів внутрішніх справ АР Крим та посилення їх поліцейськими кадрами з Російської Федерації.
***
За інформацією штабу Військово-Морських Сил Збройних Сил України, 6 квітня 2014 року о 23.45 на окупованій Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим у м.Новофедорівка сталась надзвичайна подія з застосуванням вогнепальної зброї російськими військовими, унаслідок якої було умисно вбито майора Збройних Сил України Станіслава Карачевського та захоплено капітана Єрмоленка Артема.
Цей інцидент відбувся у гуртожитку військової частини А-1100, де проживали згадані військовослужбовці зі своїми родинами та планували найближчим часом від'їхати на материкову частину України. За попередніми даними, військовослужбовцями РФ було здійснено чотири постріли з автоматичної зброї, унаслідок яких двома кулями у голову та груди було смертельно поранено майора С.Карачевського. У загиблого залишилось двоє малолітніх дітей.
Після інциденту російськими військовими з місця події було вивезено тіло згаданого загиблого громадянина України та з застосуванням фізичної сили було захоплено капітана Єрмоленка А., який був присутній при згаданій події.
МЗС звернулось до Генеральної Прокуратури України з проханням вжити заходів щодо встановлення та покарання винних у вбивстві українського військовослужбовця. Також підготовлено ноту до МЗС РФ щодо проведення розслідування цієї трагічної події за участю правоохоронних органів України.
МЗС не виключає, що російською стороною в умовах воєнної окупації та анексії частини суверенної території України у Криму розпочато практику позасудових розправ по відношенню до українських військовослужбовців, які залишились вірними військовій присязі та відмовились перейти на бік Росії.
Дотепер російські правоохоронні органи не виявили готовності співпрацювати при проведенні спільного розслідування.
Українська сторона занепокоєна тим, що цей випадок із вбивством та викраденням українських військовослужбовців може стати початком практики «зачисток», які використовувались збройними силами РФ у ході так званої контр-терористичної операції на Північному Кавказі у Чечні.
***
Російська Федерація з хворобливою наполегливістю продовжує спекулювати на тему міфічного «захисту співвітчизників» на території інших країн. У цьому контексті Україна висловлює стурбованість з приводу збереження чинності Постанови Ради Федерації Російської Федерації № 48-СФ від 1 березня 2014 року про надання Президенту РФ В.Путіну права на використання Збройних сил РФ на території нашої держави.
Занепокоєння України ґрунтується на фактах продовження концентрації російських військ та нарощування військового потенціалу в прикордонних з Україною районах, здійснення російськими спецслужбами провокаційних заходів на території нашої держави, а також проголошення російськими високопосадовцями і російською пропагандою викривленої інформації про Україну.
Непередбачуваність Російської Федерації у застосуванні «фактору сили» та зухвале нехтування нормами і принципами міжнародного права у взаємовідносинах з іншими державами посилює напруження та збільшує небезпеку не тільки в регіоні, а й у світі.
Практика втручання Російської Федерації у внутрішні справи інших держав, порушення їхньої територіальної цілісності та суверенної рівності ставлять під сумнів її авторитет і репутацію, як країни, що закликає до миру та намагається виступати посередником у вирішенні міжнародних конфліктів. Відверте використання Російською Федерацію екстремістського інструментарію у міжнародних відносинах знецінюють її образ держави-визволителя у Великій Вітчизняній та Другій Світовій війнах та ставлять в один ряд з розпалювачами воєн.
***
4 квітня 2014 р. у м. Москва відбулося чергове засідання Ради міністрів закордонних справ країн СНД (РМЗС СНД).
Українську сторону представив радник-посланник Посольства України в РФ Руслан Німчинський.
У ході засідання представник України зробив офіційну Заяву щодо анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, в якій йдеться про засудження політики РФ, спрямованої на втручання у внутрішні справи України через пряме застосування сили та загрозу силою, а також фактичне самоусуненням СНД від адекватної реакції на дії РФ.
Фактична недієздатність Співдружності, неспроможність Організації реагувати на безпекові виклики та загрози для її учасниць, перетворення її на інструмент реалізації інтересів, насамперед, Російської Федерації, призвела до прийняття Україною рішення про припинення головування в СНД у 2014 році та розгляду питання про вихід з СНД.
***
5 квітня ц.р. Прем’єр-міністр Російської Федерації Д. Медведєв заявив про те, що, якщо Україна вийде із складу Співдружності Незалежних Держав або підпише економічну частину Договору про асоціацію з Європейським Союзом, то Росія перегляне умови співробітництва з Україною в аграрному секторі та вживе низку протекціоністських заходів для захисту вітчизняних виробників.
Викликає здивування, що російська сторона замість того, щоб шукати взаємоприйнятний формат співпраці з Україною і Європейським Союзом у новому міжнародному контексті, протиставляє секторальне співробітництво в рамках СНД євроінтеграційному курсу України. Такий підхід свідчить про політичну та економічну «короткозорість» російського керівництва і веде до ізоляції Російської Федерації на міжнародній арені.
На жаль, сьогодні ми є свідками використання інституційної та договірно-правової основи Співдружності Незалежних Держав не як майданчику для діалогу і компромісу, а як засобу примусу, спрямованого на підпорядкування України зовнішньополітичним пріоритетам Російської Федерації. Те, що від початку задумувалось як осередок співпраці рівноправних держав, сьогодні під тиском Росії трансформувалось у засіб реалізації та легітимізації її гегемонії на пострадянському просторі. У цьому світлі рішення України припинити головування в СНД та призупинити співпрацю з цією міжнародною організацією є виправданим і своєчасним.
Висловлювання Прем’єр-міністра РФ стають в один ряд з іншими заявами російських чиновників і формують єдину політику Росії по відношенню до України, що має на меті завадити нашій країні самостійно зробити вибір політичної, економічної, соціальної та культурної системи координат, в рамках якої повинно жити українське суспільство, та визначити пріоритети своєї зовнішньої політики. Погрози і «поради» російських посадовців не можуть бути кваліфіковані інакше, як грубе втручання у внутрішні справи України, яке суперечить фундаментальним нормам міжнародного права та загальновизнаним принципам співжиття держав.
Методи політичного, економічного і гуманітарного тиску на Україну з метою змусити її зробити певний цивілізаційний вибір є абсолютно неприйнятними. Дух та зміст заяв офіційних представників Росії грубо порушують вимоги пункту 7 статті 2 Статуту ООН, який закріпив заборону «на втручання в справи, які належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави», та пункту 4 статті 2 Статуту ООН, який поклав на всіх членів організації зобов’язання «утримуватись в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування».
Ми закликаємо Російську Федерацію припинити оцінювати українсько-російські відносини з точки зору геополітичних категорій часів «холодної війни» та ворогуючих соціально-економічних систем. Нашим державам слід перейти до реального відкритого діалогу на основі принципів суверенної рівності, дотримання територіальної цілісності та поваги до права кожної сторони вільно обирати власний вектор розвитку. Якщо ж Російська Федерація продовжить недалекоглядний і руйнівний курс на конфронтацію, Україна залишає за собою право вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх інтересів як в рамках Всесвітньої організації торгівлі, так і в міжнародних юрисдикційних і арбітражних органах.
***
В МЗС України звернули увагу на інтерв’ю Постійного представника РФ при ООН Віталія Чуркіна агентству РИА-Новости, в якому він твердить про нібито визнання більшістю держав (де-юре або де-факто) входження Криму до складу Росії.
Ця чергова нісенітниця і дезінформація від російської пропагандистської машини свідчить про стрімке падіння авторитету і рівня компетенції російського зовнішньополітичного відомства.
Тут – одне з двох: або ж у російських дипломатів погано з математикою, або ми є свідками свідомої маніпуляції фактами і бажання видати бажане за дійсне.
Реальний стан речей на міжнародній арені щодо Криму показало голосування Генасамблеї ООН 27 березня по резолюції «Територіальна цілісність України». 47 країн стали співавторами резолюції. 100 країн проголосували за неї. Лише 11 (включно із самою Росією) – виступили проти.
Тому правда полягає в тому, що поруч з Росією захотіли встати лише 10 країн, в тому числі кілька диктаторських режимів. Разом з тим, голосування «проти» резолюції цією мізерною групою з 10 держав далеко не означає, що кожна з них де-юре або де-факто визнала захоплення Росією Криму. Зокрема, всі пам’ятають заяву Президента Білорусі Олександра Лукашенка (країна якого, на жаль, виступила «проти» резолюції), про те, що Білорусь не планує здійснювати ніяких юридичних кроків по Криму.
Раніше ми також чули від пана Чуркіна, що «93 держави ООН не підтримали територіальної цілісності України». Це – чергова нісенітниця. Згідно зі ст. 18 Статуту ООН, рішення Генасамблею приймають делегації, які присутні в залі та голосують («за» або «проти»). Тому країни, які під час розгляду української резолюції не взяли участі в голосуванні або «утрималися», автоматично віддали свій голос на користь більшості, на користь схвалення резолюції, фактично підтримавши її.
Віталій Чуркін також поскаржився на те, що держави-члени ООН нібито піддавалися «жорсткому тиску» голосувати на користь резолюції. Жодних доказів цього він, природно, не навів та й не міг навести. Разом з тим, оприлюднені нещодавно розмови російських дипломатів свідчать про протилежне – не гребувала жодними методами тиску та шантажу саме Росія, яка тільки таким чином і змогла зібрати кілька голосів «проти» резолюції.
***
7-11 квітня 2014 р. в Україні перебуватиме Спеціальний доповідач Ради ООН з прав людини (РПЛ) з питань меншин Рита Іжак. Мета візиту – ознайомлення зі становищем меншин в нашій державі, перш за все національних та етнічних, та станом дотримання їхніх прав.
У ході поїздки в Україну Рита Іжак, окрім Києва, має намір відвідати Ужгород, Одесу та Донецьк, щоб ознайомитися з ситуацією на місцях. Спецдоповідач не залишає намірів побувати в Автономній Республіці Крим та вивчити сучасне становище меншин на українському півострові.
За підсумками поїздки Спеціального доповідача в Україну буде підготовлена її доповідь Раді ООН з прав людини.
Мандат Спеціального доповідача покликаний доповнювати та покращувати роботу інших органів і механізмів ООН, які опікуються правами та питаннями меншин, включно з Форумом з питань меншин. Запроваджений спочатку як мандат незалежного експерта з питань меншин (у 2005 р.), в подальшому (у 2014 р., в ході 25-ї сесії Ради з прав людини) був змінений на мандат Спецдоповідача. Він є однією з тематичних процедур Ради ООН з прав людини.
Як відомо, у 2006 р. Україна оприлюднила постійне запрошення тематичним процедурам РПЛ в будь-який час відвідувати нашу державу і вивчати на місцях ситуацію, що стосується прав людини та її основних свобод загалом та у різних тематичних аспектах.
***
7 - 11 квітня 2014 р. у м.Страсбург відбуватиметься квітнева частина сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПА РЄ), під час якої будуть проведені термінові дебати на тему "Останні події в Україні: виклики функціонуванню демократичних інституцій". Не виключається, що з огляду на анексію Росією Криму, а також порушення цією країною міжнародно-правових норм, в т.ч. своїх обов’язків і зобов’язань перед Радою Європи, делегації окремих держав-членів РЄ порушуватимуть питання позбавлення делегації РФ її повноважень в Асамблеї.
Участь у сесії візьме Постійна делегація Верховної Ради України в ПА РЄ. В якості почесних гостей сесію відвідають Федеральний президент Австрії Гайнц Фішер та Головуючий в Комітеті міністрів РЄ Федеральний міністр закордонних справ Австрії Себастіан Курц.
ПА РЄ вивчатиме також ситуацію з проституцією, торгівлею людьми та сучасним рабством у Європі, розгляне низку питань, пов'язаних із станом національних меншин та забезпечення прав біженців, ухвалюватиме рішення у сфері забезпечення рівного доступу до Інтернету та підвищення рівня захисту користувачів у кіберпросторі.
Асамблея розгляне низку питань, пов'язаних з проблематикою функціонування Європейського суду з прав людини, покращенням практики застосування Європейської конвенції про громадянство, а також специфічні питання захисту прав дітей і неповнолітніх.
Членам ПА РЄ буде представлено щорічний звіт про діяльність Комісара РЄ з прав людини у 2013 році.
***
Передові групи Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні вже розпочали свою роботу в Херсоні, Одесі, Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Чернівцях та Луганську.
Наразі в країні перебувають 96 членів місії, які представляють 37 держав-учасниць ОБСЄ.
Розгортання місії у кількості 100 спостерігачів планується завершити до 18 квітня ц.р
На минулому тижні Швейцарське головування в ОБСЄ призначило Главою місії представника Туреччини Ертугрюла Апакана. Кандидатів від Великої Британії Марка Етерінгтона та Швейцарії Александра Хуга призначено заступників Глави місії.
Місія готуватиме регулярні доповіді про свою діяльність та відповідно інформуватиме Постійну Раду ОБСЄ, до складу якої входять постійні представники 57 держав-учасниць ОБСЄ.
***
9-11 квітня ц.р. Заступник Міністра закордонних справ України Данило Лубківський відвідає з робочими візитами Угорщину та Польщу. У рамках свого перебування у Будапешті (9-10 квітня ц.р.) він проведе політичні консультації із Заступником Державного секретаря МЗС Угорщини Саболчем Токачем, у ході яких буде обговорено сучасний стан та перспективи українсько-угорської двосторонньої співпраці, взаємодію нашої держави з Вишеградською групою (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія), де Угорщина головує до 30 червня ц.р., зокрема у контексті підготовки до зустрічі міністрів закордонних справ країн-учасниць В-4+Східне Партнерство (СхП) у Будапешті 28-29 квітня ц.р.
Програмою візиту Д.Лубківського передбачено його зустрічі з представниками української діаспори, а також політологічних та медійних кіл.
10-11 квітня 2014 року Заступник Міністра перебуватиме у Варшаві з метою участі у зустрічі заступників глав зовнішньополітичних відомств країн-учасниць «Східного партнерства». Її метою є обговорення подальшої ролі ініціативи СхП у євроінтеграційних процесах, а також перспектив зміцнення безпеки на Європейському континенті.
Крім того, будуть проведені консультації в польському зовнішньополітичному відомстві, у т.ч. у контексті підготовки чергового засідання Ради МЗС України та Республіки Польща, заплановане на травень ц.р. в Києві.
***
5 квітня ц.р. старший механік судна «Seaman Guard Ohio» та охоронець – громадяни України – були звільнені з в’язниці під заставу. Наразі вони перебувають у готелі міста Ченнай, штат Таміл Наду. Згідно з рішенням суду всі звільнені члени екіпажу та охоронці зобов’язані не залишати місто Ченнай та двічі на день відмічатися у поліцейському відділку.
7 квітня ц.р. звільнені моряки будуть доставлені в лікарню для проведення медичного огляду.
За інформацією адвоката, стороною захисту готується подання про звільнення під заставу капітана судна, громадянина України, який залишається у в’язниці.
Нагадаю, рішення суду про звільнення під заставу членів екіпажу – громадян України, Естонії та Британії було прийнято 26 березня.
Довідково: судно Seaman Guard Ohio було затримано береговою охороною Індії в ніч з 11 на 12 жовтня п.р. в затоці Маннар між узбережжями Індії та Шрі-Ланки в 15 морських милях від порту Тутікорін (штат Таміл Наду, Індія).
За повідомленнями офіційних джерел, судно було затримано для перевірки інформації щодо наявності на борту зброї, та необхідних для перевезення зазначеного вантажу документів.
За опублікованими даними екіпаж судна складається з 10 чоловік (2 громадянина України та 8 громадян Індії). Також на борту знаходиться 25 охоронців (1 громадянин України, 14 громадян Естонії, 6 громадян Великобританії та 4 громадянина Індії).