На тлі посилення військової активності підрозділів збройних сил РФ на кордоні з Україною, заяви офіційних представників РФ щодо можливого введення на територію України «миротворчого» контингенту російських військ викликають глибоке занепокоєння.
Постійний представник РФ при ООН Віталій Чуркін вчора заявив, що РФ нібито навіть має міжнародно-правові підстави для введення своїх «миротворців» в Україну та послався на статтю 51 Статуту ООН, яку, за словами російського постпреда, РФ задіяла під час конфлікту на Кавказі у 2008 році.
Водночас, російському дипломату добре відомо, що Стаття 51 Статуту ООН передбачає невід’ємне право країни-члена ООН, проти якої відбувся збройний напад, на індивідуальну чи колективну САМООБОРОНУ. У цій статті також чітко стверджується, що заходи стосовно самооборони жодним чином не повинні зачіпати повноважень і відповідальності Ради Безпеки. А саме Рада Безпеки ООН має виключну компетенцію приймати рішення щодо санкціонування миротворчих операцій.
Тобто знову маємо справу або з непрофесіоналізмом російського постпреда, або черговою свідомою підміною понять Російською Федерацією.
Верхом цинізму є посилання російською стороною на право самооборони в ситуації, коли сама ж Росія виступає в ролі агресора, окупувавши Автономну Республіку Крим, і сьогодні грубо втручається у внутрішні справи України, дестабілізуючи ситуацію у східних областях України.
Росія де-факто робить виклик системі міжнародного права та міждержавних відносин, називаючи свою збройну агресію проти іншої суверенної держави правом на самооборону.
Міжнародне співтовариство повинно дати найсерйознішу оцінку заявам і діям Росії щодо України та вжити найрішучіших кроків, щоб усіма можливими засобами зупинити загарбницькі апетити Кремля.
Спекулювання гаслом щодо так званого «захисту громадян РФ, прав співвітчизників, росіян та російськомовного населення» за кордоном може слугувати приводом для розв’язування Росією воєн у будь-якому регіоні, де є «російськомовне населення».
Абсурдність дій Росії полягає ще й в тому, що вона своїми руками сьогодні руйнує систему двосторонніх українсько-російських відносин практично в усіх сферах, налаштовує проти себе переважну більшість населення України. Адже останні соціологічні опитування свідчать про те, що багато з тих громадян, які раніше були готові до більш тісної інтеграції на пострадянському просторі, в тому числі з Росією, сьогодні виступають категорично проти цього і готові захищати свою землю від російської агресії. І ця тенденція невпинно зростає.
Переважна більшість тих громадян України, для яких є рідною російська мова спілкування, сьогодні відчуває страх перед непередбачуваною, тоталітарною, підступною Росією, яка принесла в Автономну Республіку Крим, а також у східні і південні області України розгул бандитизму, фашистських проявів, національної нетерпимості, антисемітизму – взагалі нехарактерних явищ для толерантного українського суспільства.
Чим швидше кремлівські «аналітики» припинять вводити в оману самих себе казками про те, що на Сході України російські війська зустрічатимуть хлібом-сіллю, тим швидше вдасться знайти вихід з нинішньої кризи.
Тому, щоб застерегти «гарячі голови» в РФ від дальших необдуманих та безвідповідальних дій, вважаємо за необхідне вкотре наголосити таке:
Перше, антитерористична операція на Сході України не спрямована проти РФ чи російськомовних громадян, а лише має на меті захистити мирне населення від терористичних дій, вбивств, залякувань, нетерпимості та антисемітизму з боку озброєних бандформувань, які чинять беззаконня при потуранні і безпосередній участі російських спецслужб.
Керівництву РФ не слід вішати ярлики, нібито українська влада «розв’язала війну» чи «чинить злочин проти власного народу». Це - відверта чергова брехня, свідома підміна понять і провокація з боку Росії.
Росія не має як юридичного, так і морального права давати такі оцінки діям української влади, дивлячись на те, з якою жорстокістю і непропорційністю відбуваються антитерористичні операції в самій Російській Федерації.
Друге, Україна, у тому числі російськомовні громадяни, не потребують втручання так званих «миротворців» з Російської Федерації.
Відомо, що так зване «миротворче» посередництво Росії у Молдові (Придністров’ї) та Грузії (Південній Осетії, Абхазії) не принесло миру, а, навпаки, спричинило людські жертви, потоки біженців, гуманітарну катастрофу та соціально-економічну кризу.
І третє, якщо російські парламентарії та керівництво РФ дійсно зацікавлені у деескалації обстановки в Україні, єдиними правильними і довгоочікуваними в українському суспільстві кроками мали б стати:
- скасування постанови Ради Федерації №48, якою надається право Президенту РФ використовувати збройні сили на території України;
- припинення так званих «тактичних навчань» і відведення російських військ від кордону з Україною;
- засудження дій озброєних бойовиків, які виступають під прапором РФ, та примушення їх скласти зброю та перейти до мирних політичних засобів відстоювання своїх поглядів.
Це був би значний практичний внесок РФ у виконання Женевських домовленостей, якого весь світ сьогодні очікує від Кремля.
***
Комментарий Департамента информационной политики МИД Украины касательно угроз РФ ввести «миротворческий» контингент в Украину
На фоне усиления военной активности подразделений вооруженных сил РФ на границе с Украиной, заявления официальных представителей РФ о возможном введении на территорию Украины «миротворческого» контингента российских войск вызывают глубокую обеспокоенность.
Постоянный представитель РФ при ООН Виталий Чуркин вчера заявил, что РФ якобы даже имеет международно-правовые основания для введения своих «миротворцев» в Украину и сослался на статью 51 Устава ООН, которую, по словам российского постпреда, РФ задействовала во время конфликта на Кавказе в 2008 году.
При этом, российскому дипломату хорошо известно, что Статья 51 Устава ООН предусматривает неотъемлемое право страны - члена ООН, против которой применилось вооруженное нападение, на индивидуальную или коллективную САМООБОРОНУ. В этой статье также четко утверждается, что мероприятия по самообороне никоим образом не должны затрагивать полномочий и ответственности Совета Безопасности. А именно Совет Безопасности ООН имеет исключительную компетенцию принимать решение о санкционировании миротворческих операций.
То есть опять имеем дело или с непрофессионализмом российского постпреда, или очередной сознательной подменой понятий Российской Федерацией.
Верхом цинизма является ссылка российской стороной на право самообороны в ситуации, когда сама же Россия выступает в роли агрессора, оккупировав Автономную Республику Крым, и сегодня грубо вмешивается во внутренние дела Украины, дестабилизируя ситуацию в восточных областях Украины.
Россия де-факто бросает вызов системе международного права и межгосударственных отношений, называя свою вооруженную агрессию против другого суверенного государства правом на самооборону.
Международное сообщество должно дать самую серьезную оценку заявлениям и действиям России в отношении Украины и принять решительные шаги, чтобы всеми возможными средствами остановить захватнические аппетиты Кремля.
Спекуляции на лозунге о так называемой «защите граждан РФ, прав соотечественников, русских и русскоязычного населения» за рубежом может служить поводом для развязывания Россией войн в любом регионе, где есть «русскоязычное население».
Абсурдность действий России заключается еще и в том, что она своими руками сегодня разрушает систему двусторонних украинско-российских отношений практически во всех сферах, настраивает против себя подавляющее большинство населения Украины. Ведь последние социологические опросы свидетельствуют о том , что многие из тех граждан, которые ранее были готовы к более тесной интеграции на постсоветском пространстве, в том числе с Россией, сегодня выступают категорически против этого и готовы защищать свою землю от российской агрессии. И эта тенденция неуклонно растет.
Подавляющее большинство граждан Украины, для которых является родным русский язык общения, сегодня испытывает страх перед непредсказуемой, тоталитарной, коварной Россией, которая принесла в Автономную Республику Крым, а также в восточные и южные области Украины разгул бандитизма, фашистских проявлений, национальной нетерпимости, антисемитизма - вообще нехарактерных явлений для толерантного украинского общества.
Чем быстрее кремлевские «аналитики» прекратят вводить в заблуждение самих себя сказками о том , что на Востоке Украины российские войска будут встречать хлебом-солью, тем быстрее удастся найти выход из нынешнего кризиса .
Поэтому , чтобы предостеречь «горячие головы» в РФ от дальнейших необдуманных и безответственных действий, считаем необходимым еще раз подчеркнуть следующее:
Во-первых, антитеррористическая операция на Востоке Украины не направлена против РФ или русскоязычных граждан, а лишь имеет целью защитить мирное население от террористических действий, убийств, запугиваний, нетерпимости и антисемитизма со стороны вооруженных бандформирований, причиняющих беззаконие при попустительстве и непосредственном участии российских спецслужб.
Руководству РФ не следует вешать ярлыки, якобы украинская власть «развязала войну» или «совершает преступление против собственного народа». Это - откровенная очередная ложь, сознательная подмена понятий и провокация со стороны России.
Россия не имеет ни юридического ни морального права давать такие оценки действиям украинской власти, учитывая то, с какой жестокостью и непропорциональностью проходят антитеррористические операции в самой Российской Федерации.
Во-вторых, Украина, в том числе русскоязычные граждане, не требуют вмешательства так называемых «миротворцев» из Российской Федерации .
Известно, что так называемое «миротворческие» посредничество России в Молдове (Приднестровье ) и Грузии (Южной Осетии , Абхазии) не принесло мира, а, наоборот, повлекло человеческие жертвы , потоки беженцев , гуманитарную катастрофу и социально-экономический кризис .
И в-третьих, если российские парламентарии и руководство РФ действительно заинтересованы в деэскалации обстановки в Украине, единственными правильными и долгожданными в украинском обществе шагами должны стать:
- Отмена постановления Совета Федерации № 48, которым предоставляется право Президенту РФ использовать вооруженные силы на территории Украины;
- Прекращение так называемых «тактических учений» и отвод российских войск от границы с Украиной;
- Осуждение действий вооруженных боевиков, выступающих под флагом РФ, и принуждение их сложить оружие и перейти к мирным политическим средствам отстаивания своих взглядов.
Это был бы значительный практический вклад РФ в исполнение Женевских договоренностей, который весь мир сегодня ожидает от Кремля.