26 серпня у Мінську відбулася тристороння зустріч у форматі Україна – ЄС- «Євразійська трійка». Делегацію України на зустрічі очолив Президент Петро Порошенко. Європейський Союз представляли Високий представник ЄС з питань безпеки і зовнішньої політики Кетрін Ештон, віце-президент Єврокомісії - комісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер і комісар з питань торгівлі Карл де Гухт. Країни Митного союзу були представлені президентами Білорусі Александром Лукашенком, Росії Владіміром Путіним та Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим.
Основними питаннями переговорів на Мінській зустрічі було мирне врегулювання у східних областях України, зокрема реалізація Мирного плану Президента Петра Порошенка, імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також енергетична проблематика.
В рамках зустрічі Президент України провів двосторонні зустрічі з Високим представником ЄС з питань безпеки і зовнішньої політики Кетрін Ештон, Президентом Білорусі Александром Лукашенком, Президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим та Президентом Росії Володимиром Путіним. Відбулося також пленарне засідання у розширеному форматі.
Головним елементом позиції України на Мінській зустрічі було досягнення миру на Донбасі. Саме досягненню цієї першочергової мети були підпорядковані всі зустрічі і переговори Президента України. Не може бути більш важливого завдання тоді, коли гинуть наші військовослужбовці і мирні громадяни, коли терористами знищується інфраструктура українських міст і сіл, коли десятки невинних людей незаконно утримуються в заручниках.
Ця позиція ґрунтується на дуже чітких і зрозумілих сигналах і пропозиціях, які могли б лягти в основу пошуку політичного компромісу і які передбачені в Мирному плані Президента України. Це насамперед:
- безумовна повага до суверенітету і територіальної цілісності України, а також обраного народом України євроінтеграційного шляху розвитку;
- встановлення, під контролем ОБСЄ, ефективного контролю на українсько-російському кордоні, який виключав би незаконні поставки в Україну військової техніки, зброї та бойовиків. Припинення обстрілів території України з боку Росії;
- звільнення усіх заручників.
Незважаючи на непростий характер переговорів, їх результати ми оцінюємо як перший, але надзвичайно важливий крок до віднайдення точок дотику з цілої низки питань.
Учасники зустрічі в цілому підтримали логіку Мирного плану Президента Петра Порошенка, що, попри неготовність Росії визнати свою відповідальність за те, що сьогодні відбувається на Донбасі, дає підстави для обережного оптимізму з точки зору його подальшої імплементації.
Основними результатами Мінської зустрічі стали домовленості про:
- досягнення уже ближчим часом реального прогресу у звільненні всіх заручників;
- активізацію консультацій з метою закриття контрольованих незаконними збройними формуваннями ділянок українсько-російського кордону. З цією метою буде негайно встановлено ефективний контакт на рівні українських і російських прикордонних служб та генеральних штабів;
- невідкладну активізацію з метою вирішення згаданих питань роботи Тристоронньої контактної групи;
- проведення ближчим часом, в рамках підготовки до міністерської зустрічі 12 вересня, експертних консультацій щодо імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
- проведення 6 вересня переговорів у форматі Україна-ЄС-Росія щодо енергетичної проблематики.
В цілому можемо сказати, що Мінська зустріч стала важливим кроком до відновлення миру в Україні. Президент Петро Порошенко показав усьому світу, що заради досягнення цієї мети Україна відкрита до діалогу з усіма. Водночас чіткою позицією Президента є те, що предметом таких переговорів не можуть бути національні інтереси України, суверенітет і територіальна цілісність України, життя і свобода наших громадян.
Хотів би також зазначити, що Україна готова до професійної і предметної розмови з російською стороною щодо її занепокоєності у зв’язку з імплементацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Водночас і тут у нас є чітка позиція – не може бути мови про відкладення її ратифікації і внесення до неї будь-який змін.
В цьому питанні, як у всіх інших, у Мінську ми відчували потужну підтримку ЄС. Унікальний формат Мінської зустрічі дав можливість Україні, фактично, бути в одній команді і говорити одним голосом з нашими європейськими партнерами.
* * *
В ході мінських зустрічей відбувся обмін думками щодо наміру російської сторони поставити до східних областей України другий вантаж т.зв. «гуманітарної допомоги».
Хотів би наголосити, що у відповідь на ноту МЗС РФ з цього питання нами було привернуто увагу російської сторони до того факту, що під час попередньої доставки Росією такої допомоги нею було грубо порушено міжнародні правила і визначені національним законодавством України процедури, а також досягнуті раніше домовленості. Внаслідок цього російські вантажні автомобілі були незаконно переміщені через державний кордон України без згоди і супроводження представниками Міжнародного Комітету Червоного Хреста, а також без здійснення контролю представниками служб прикордонного та митного контролю України.
Тому будь-які подальші поставки гуманітарної допомоги можуть розглядатися виключно в разі виконання чітких і загальних для всіх умов: здійснення обов’язкового контролю українськими прикордонними і митними органами, передача вантажу МКЧХ, який з цього моменту відповідатиме за його доставку, зберігання та розподіл.
Крім того, ми вважаємо, що рішенню щодо доцільності направлення російської «гуманітарної допомоги» мали б передувати результативні консультації за участю МКЧХ, Тристоронньої Контактної Групи та ОБСЄ з метою з’ясування реальних потреб у такій допомозі як за номенклатурою товарів, так і за їхньою кількістю, отримання чітких гарантій безпеки для гуманітарного вантажу та осіб, які його супроводжують, на тій частині території України, що тимчасово перебуває під контролем незаконних збройних формувань, погодження детального маршруту слідування вантажу та модальностей його супроводження з боку МКЧХ.
З урахуванням такої позиції відповідні консультації між всіма залученими сторонами та інституціями будуть проведені найближчим часом.
* * *
Візит 23 серпня ц.р. Федерального канцлера Німеччини А.Меркель до Києва напередодні святкування Дня Незалежності України став свідченням рішучої підтримки, яку ФРН та міжнародне співтовариство надає нашій державі для подолання кризи на сході країни, спровокованої агресивними діями РФ.
У рамках візиту відбулися переговори керівника німецького уряду з Президентом України П.О.Порошенком та Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком, а також проведено спільну зустріч П.О.Порошенка і А.Меркель з міськими головами Донецька, Запоріжжя, Києва, Луганська та Уповноваженим Президента у справах кримськотатарського народу.
У центрі уваги під час переговорів були питання територіальної цілісності та суверенітету України у зв’язку з подіями на сході та півдні нашої держави, вирішення нагальних економічних проблем, насамперед у контексті відновлення інфраструктури Донецької та Луганської областей, проведення внутрішніх політичних та соціально-економічних реформ, а також відносини між Україною та ЄС.
За підсумками переговорів, Федеральний канцлер поінформувала про започаткування спеціального фонду Європейського Союзу, який надасть
500 млн. євро на відновлення інфраструктури Донбасу. Також було обговорено надання Німеччиною медичної допомоги українським військовослужбовцям та цивільному населенню, які постраждали у зоні антитерористичної операції, у т.ч. шляхом створення з Червоним Хрестом польових госпіталів. У цьому контексті А.Меркель повідомила про готовність Німеччини прийняти на лікування за кошти Федерального Уряду 20 найважчих поранених.
* * *
20-22 серпня за дорученням Генерального секретаря ООН Бан Кі-муна Україну відвідав заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань Джеффрі Фелтман.
У ході візиту відбулися зустрічі Дж.Фелтмана з Президентом України Петром Порошенком, Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком та Міністром оборони України Валерієм Гелетеєм, центральними темами яких стали питання деескалації ситуації на Донбасі, втілення Плану Глави держави з врегулювання конфлікту, а також гуманітарного реагування.
21 серпня Дж.Фелтман був прийнятий Міністром закордонних справ України П.А.Клімкіним спільно із заступником Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань, Координатором надзвичайної допомоги ООН Валері Амос, яка 21-24 серпня перебувала в Україні для ознайомлення з гуманітарною ситуацією на сході держави. Під час бесіди були обговорені практичні шляхи використання можливостей ООН для мирного врегулювання ситуації на сході України, спровокованої агресією з боку Росії, у т.ч. пом’якшення її гуманітарних наслідків. Представники ООН запевнили в готовності Генерального секретаря ООН Бан Кі-муна продовжувати особисто залучатися до цього процесу, надаючи добрі послуги. Організація усіляко підтримуватиме зусилля, спрямовані на пошук дипломатичних шляхів врегулювання та покращення гуманітарної ситуації на сході держави.
Міністр закордонних справ України висловив зацікавленість у подальшій активній співпраці з ООН, зокрема в контексті мобілізації міжнародної гуманітарної допомоги та забезпечення моніторингу ситуації у сфері захисту основоположних прав та свобод людини на сході держави та в АР Крим.
23 серпня заступник Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань, Координатор надзвичайної допомоги ООН В.Амос відвідала Донецьку область, зокрема м. Слов’янськ, де ознайомилась з ходом відновлювальних робіт в місті, а також провела низку зустрічей з представниками місцевої влади. Передбачається, що за підсумками візиту ООН сфокусує зусилля на наданні технічної підтримки Уряду в галузі координації гуманітарної допомоги; регулярному моніторингу і оцінці ситуації та потреб на сході України; забезпеченні нагальних потреб постраждалого цивільного населення, а також на сприянні відновленню інфраструктури та основних послуг у постконфліктних районах.
* * *
22 серпня Україну з робочим візитом відвідав Міністр закордонних справ Литовської Республіки Лінас Лінкявічюс. У ході візиту він провів переговори з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, а також був прийнятий Президентом України Петром Порошенком. Основна увага під час зустрічей була приділена обговоренню практичних питань, пов’язаних з врегулюванням ситуації на Сході України, забезпеченням сталої підтримки міжнародною спільнотою та Литвою Мирного плану Президента України, в т.ч. наданню допомоги Україні з метою протистояння російській агресії. Лінас Лінкявічюс висловив тверду підтримку заходам керівництва Української держави щодо відновлення миру та стабільності на сході країни.
Окремо під час переговорів йшлося про заходи української сторони стосовно реалізації євроінтеграційного курсу, зокрема імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, проведення в державі необхідних структурних реформ, залучення консультативної допомоги литовських експертів. Лінас Лінкявічюс відзначив важливість ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до кінця вересня, запевнив у готовності литовської сторони сприяти в продовженні розпочатих Україною масштабних реформ і перетворень.
Міністри закордонних справ обговорили та погодили також графік першочергових двосторонніх заходів, зокрема здійснення до кінця року візиту Президента ЛР Далі Грібаускайтє до України, в рамках якого відбудеться засідання Ради Президентів двох країн, та візиту Міністра закордонних справ України до Вільнюса з проведенням засідання Ради МЗС України та МЗС Литви.
* * *
28 серпня – 3 вересня Україну відвідає помічник Генерального секретаря ООН з прав людини, керівник Відділення УВКПЛ в Нью-Йорку Іван Шимонович. Це вже четвертий візит І.Шимоновича до нашої країни протягом останніх півроку: помічник Генсека відвідував Україну 6-18 та 20-24 березня (включаючи АРК), а також 14-19 травня.
Основна мета місії І.Шимоновича – оцінити поточну ситуацію у галузі прав людини в Україні з акцентом на її південно-східних регіонах та представити наступну (п’яту) доповідь УВКПЛ, підготовлену Місією ООН з прав людини, яка працює в Україні з 15 березня ц.р. на запрошення Українського Уряду.
В ході візиту помічник Генсека ООН планує відвідати Київ, Харків та Слов’янськ, провести низку зустрічей у Кабінеті Міністрів України, Адміністрації Президента та причетних органах виконавчої влади.
* * *
1 вересня відбудеться візит Міністра закордонних справ Королівства Норвегія Бйорна Бренде та Міністра у справах Європи Королівства Норвегія Відара Хельгенсена до України. Очікується, що під час переговорів з керівництвом Уряду України буде обговорено ситуацію на Сході України, заходи української сторони та міжнародної спільноти щодо її врегулювання.
Важлива увага приділятиметься активізації політичного діалогу, зокрема підготовці першого в історії двосторонніх відносин візиту до України Прем’єр-міністра Королівства Норвегії Ерни Солберг, а також співробітництву двох країн в торговельно-економічній сфері.
Йтиметься також про створення міжурядової комісії з питань торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва.
* * *
В контексті ситуації на сході нашої держави ми продовжуємо фіксувати численні факти обстрілів території України з боку Росії, поставок нею зброї, важкої техніки та живої сили в райони бойових на Донбасі. Неспростовні докази таких дій Росії на постійній основі доводяться нами до відома наших іноземних партнерів та міжнародних організацій.
Лише за минулу добу прикордонна служба України зафіксувала здійснених з території Російської Федерації 40 обстрілів з використанням гаубиць, ракетних систем залпового вогню «Град» та мінометів по населених пунктах та позиціях Збройних сил України у прикордонних з Росією регіонах. Було зафіксовано 5 випадків порушення повітряного простору України російськими вертольотами та безпілотниками. Під вогневим прикриттям артилерії РФ продовжуються спроби незаконного проникнення на територію України російських найманців і військової техніки.
Безпосереднім доказом присутності ЗС РФ стало затримання Службою безпеки України спільно з військовослужбовцями ЗС України 9 десантників 331-ого гвардійського полку 98-ої дивізії ПДВ РФ.
В тому, що Росія безпосередньо залучена до цього конфлікту, думаю, ні в кого у світі вже немає сумнівів. Тому те, що керівництво цієї країни продовжує спростовувати очевидні речі, з кожним днем опускає імідж і довіру до російської влади до точки неповернення. Говорити, м’яко кажучи, неправду, знаючи, що співрозмовники мають перед очима факти і докази, значить свідомо вводити в оману міжнародне співтовариство. Такі речі не забуваються і залишаються ганебним клеймом на репутації не тільки конкретних чиновників, але й всієї держави.
Але якщо раніше російській пропагандистські машині вдавалося маніпулювати громадською думкою хоча б в самій Росії, то сьогодні очевидні факти вже не вдається приховати навіть там. За інформацією Комітету солдатських матерів Ставропольського краю на території України загинуло 9 контрактників із розвідувальної групи 18-ї мотострілецької бригади. Також в регіональних ЗМІ РФ з’явилися фотоматеріали закритого поховання двох контрактників із псковської 76-ї повітрянодесантної дивізії.
Обурення і протести російського суспільства проти участі російських військових і найманців у бойових діях на Донбасі зростають. Російська громадськість, ЗМІ вже сьогодні ставлять перед російською владою гострі питання щодо участі Росії у конфлікті. І якщо влада в Росії не схаменеться, не відкличе своїх військових з України, не припинить підтримку терористів, наслідки, в тому числі для самої Росії, на думку багатьох експертів, можуть бути непередбачуваними.